Що означає “Палестина”?
“Якщо імена неправильні, то слова не мають під собою підстав. Якщо слова не мають під собою підстав, то справи не можуть здійснюватися” (“Лунь юй”)
Останнім часом ми чуємо й читаємо вислови на кшталт “підтримка Палестини”, “пропалестинські акції”, “окупації палестинських земель” і тому подібне. Але в абсолютній більшості випадків люди, які вживають вислови “Палестина” або “палестинський”, не мають уявлення про справжнє значення цих слів.
Походження терміна
Історично термін сягає “ерец пліштім” — “землі філістимлян” (ארץ פלשתים), згаданої в Бут. 21:34 (Gen. 21:34) як місце проживання Авраама. (За посиланням — український переклад Івана Огієнка, у якому збережено традиційне написання етноніма: “І Авраам пробував у филистимській землі багато днів”.)
У 135 р. н. е. римський імператор Адріан офіційно перейменував Провінцію Юдея (лат. Iudaea) на “Сирія Палестина” (лат. Syria Palaestina) — термін, який і раніше ще в греків застосовувався до цієї території (зокрема Παλαιστίνη у Геродота)
До того як Юдея стала провінцією Риму, вона була незалежним царством із тією самою назвою (Юдея, або івритом יהודה)
Подальше його використання
Отже, спочатку термін “Сирія Палестина” або просто “Палестина” позначав римську провінцію, що раніше називалася Юдея, а до того була “царством Юдея”.
Надалі римляни поділили провінцію на частини, які називалися відповідно: Palaestina Prima, Palaestina Secunda і Palaestina Salutaris (Tertia)
Цей самий термін зберігся в період візантійського панування. А після арабського завоювання у складі Халіфату утворився військовий округ Джунд Філастін (جند فلسطين).
Важливо зазначити, що візантійці використовували римську топоніміку, а араби потім — візантійську, але це була лише назва регіону, успадкована від римської назви Юдеї; жодної окремої національної чи культурної ідентичності ні у візантійців, ні в арабів у цьому регіоні не було.
Назва «Палестина» зберігалася в цьому регіоні як географічна, але ніколи не позначала ні державності, ні культурної чи етнічної окремішності: ні римської, ні візантійської, ні арабської.
З 1516 по 1917 рік ця територія була під владою Османської імперії, причому в самій Османській імперії ніяк окремо не виділялася й не позначалася. Землі Османської імперії поділялися на еялети або вілаєти, але не було вілаєту чи еялету “Палестина”.
А слово “Палестина” вже вживалося лише в християнській (і саме в християнській) традиції й позначало територію, на якій відбувалися біблійні події (тобто було історичним синонімом понять “Юдейське царство”, “Земля Ізраїлю” або “Провінція Юдея”)
Мандат на Палестину
У 1917 році території Османської імперії були захоплені Великою Британією. А 2 листопада 1917 року міністр закордонних справ Великої Британії Артур Бальфур (Arthur Balfour) надіслав лист лордові Ротшильду (the Lord Rothschild), у якому писав, що уряд Великої Британії “схвально розглядає питання про створення в Палестині національного дому для єврейського народу” (“view with favour the establishment in Palestine of a national home for the Jewish people”). Цей лист відомий як “декларація Бальфура” (Balfour Declaration)
24 липня 1922 року Ліга Націй затвердила Мандат, яким виділила Палестину як окрему територію й передала її під управління Великої Британії. У тексті самого Мандата було зазначено, що це робиться з метою реалізації декларації Бальфура:
“Мандаторій буде зобов’язаний втілити положення декларації, зробленої 2 листопада 1917 року урядом Великої Британії”
“Mandatory should be responsible for putting into effect the declaration originally made on November 2nd, 1917, by the Government of His Britannic Majesty”
У самому тексті Мандата було зазначено, що він затверджений “оскільки тим самим визнається історичний зв’язок єврейського народу з Палестиною та підстави для відновлення його національного дому в цій країні” (“Whereas recognition has thereby been given to the historical connection of the Jewish people with Palestine and to the grounds for reconstituting their national home in that country”)
Таким чином, сам термін “Палестина” на той момент розглядався як такий, що підкреслює історичний зв’язок єврейського народу з цією землею.
Жодних асоціацій з арабським народом або з ісламом термін “Палестина” не мав (“виняток, що підтверджує правило”: арабомовна газета “Палестина” була саме газетою християн, що від початку зосереджувалася на церковних питаннях)
Тобто за часів Мандата саме слово “Палестина” позначало територію, призначену для створення єврейської держави, і розглядалося як таке, що підкреслює зв’язок єврейського народу з цією землею.
За часів Мандата офіційні документи, банкноти й монети містили найменування “Палестина” трьома мовами: англійською "Palestine," арабською "فلسطين" (Філастін) та івритом "(פלשתינה (א״י", де позначення в дужках ( א״י ) було скороченням (абревіатурою) слів “Земля Ізраїлю” (Ерец Ісраель)
Тобто за часів Мандата терміни “Палестина” і “Земля Ізраїлю” (тобто земля народу Ізраїлю) офіційно визнавалися синонімами, тобто термінами, що позначають один і той самий зміст.
Приклад: проїзний документ періоду Мандата, виданий британською владою (джерело: Wikimedia):
У документі англійською зазначено “Уряд Палестини”, напис івритом — “Уряд Палестини (Землі Ізраїлю)”
У США в липні 1944 року було створено організацію "Американська ліга за вільну Палестину" (American League for a Free Palestine (ALFP) ), організація була, природно, сіоністською, і "під вільною Палестиною" малася на увазі незалежна єврейська держава. Жодного іншого сенсу цей термін у ті часи не передбачав.
Див. афішу п’єси "Народження прапора" ("A Flag is Born"), продюсером якої виступала "Американська ліга за вільну Палестину" (American League for a Free Palestine):
Також у 1939–1949 роках у США діяв "Комітет за палестинську державність" (Palestine Statehood Committee), під яким малося на увазі саме створення єврейської держави (див. також Palestine Statehood Committee Records, 1939-1949)
Плакат Фонду допомоги Палестині (Keren Hayesod) першої половини XX століття містить напис англійською "допоможи йому будувати Палестину" ("help him build Palestine"), і та сама фраза продубльована їдишем: "допоможи йому будувати Ерец Ісраель (Землю Ізраїлю)":
Постер Сіоністської організації Америки (Zionist Organization of America) "Допоможи звільнити Палестину" ("Help Free Palestine"):
Араби себе з Палестиною в той час ніяк не асоціювали і “палестинцями” себе не вважали, яскравим показником чого є те, що, коли Ліга Націй вирішила виділити частину Палестини для створення арабської держави, і в 1946 році цю державу було створено (Йорданія), вона ніяк не пов’язувала себе з поняттям “Палестина”, і її населення себе як “палестинців” ніколи не ідентифікувало.
Створення міфу про Палестину як державу “палестинського народу”
Міф про “палестинський народ” і про те, що Палестина — це держава Палестинського народу, виник унаслідок діяльності Організації визволення Палестини та КДБ, який фінансував її діяльність, озброював і навчав її бойовиків та лідерів і розробляв для неї пропагандистські наративи.
Зокрема, було вигадано “палестинський народ”. Див. докладніше в моїй статті “Палестинський народ та його право на самовизначення: історико-правовий аналіз” (“The Palestinian People and Their Right to Self-Determination: A Legal and Historical Analysis”)
Оскільки єврейська держава, створена відповідно до цілей, позначених у Мандаті на Палестину, дістала назву не “Палестина”, а “Держава Ізраїлю”, то документи, карти, банкноти тощо з позначенням “Палестина” використовували як доказ того, що до Ізраїлю тут нібито була держава “Палестина” і що це щось відмінне від єврейської держави, яку планував мандат.
Звісно, за знання історії, зокрема положень Мандата, безглуздим виглядає проголошення 1988 р. Організацією визволення Палестини (тобто Землі Ізраїлю) у місті Алжирі “держави Палестина” як альтернативи єврейській державі.
І ще безглуздішим виглядає твердження (повторюване в сотнях документів ООН), що Ізраїль “окупує Палестину”, бо це рівнозначно тому, що “юдеї окупували Юдею”, або “Ізраїль окупує Землю Ізраїлю”
Це так само безглуздо, як якби євреї, що живуть в Італії, оголосили себе “римським народом” — “римлянами” і, показуючи давні карти та артефакти, твердили, що це доказ того, що вони, “римляни”, — народ, який справді існує, і що в них колись була своя держава (“Римська імперія”), і тепер італійці маю ть визнати право “римлян” на самовизначення та припинити окупацію Рима.
Висновки
Первісно “Палестина” була римською назвою Юдеї.
У юридичній, офіційній та політичній термінології періоду Мандата “Палестина” є синонімом “Земля Ізраїлю”. А Ізраїль, нагадую, — це назва народу.
Брехливий міф про “державу Палестина”, яка нібито існувала на цій території до Ізраїлю і яку захопили ізраїльтяни, та про "палестинський народ", відмінний від ізраїльтян, вигаданий і насаджується антиізраїльською пропагандою.
Час покінчити з брехливим міфом про Палестину як про ідею арабської державності — колишньої чи майбутньої, — і визнати, що цей термін стосується саме Землі Ізраїлю та історично позначав ідею майбутньої єврейської держави на цій Землі. І "палестинська держава" у власному значенні цього слова — це Держава Ізраїлю.
Таким чином, запитання “чи підтримуєте ви Палестину чи Ізраїль?” або "ви за палестинців чи за Ізраїль" не мають сенсу, оскільки Палестина є не що інше, як Земля Ізраїлю, а "палестинський народ" — це народ Землі Ізраїлю, тобто ізраїльтяни.
І кожен, хто вживає слова "палестинський", "палестинці" та "Палестина" не в їхньому справжньому значенні, — тим самим підтримує антиізраїльську пропаганду.
Тому дуже важливо відмовитися від терміна "палестинці" щодо арафато-хамасівців, прибрати з назви арабської автономії слово "Палестинська" і наголошувати, що "палестинська держава" — це Держава Ізраїлю і ніщо інше.
Публікація та обговорення у Facebook (російською)
на сайті 9 каналу ізраїльського телебачення (російською): Виктор Агеев. Что такое “Палестина”?, 2025-09-18