Як подолати право вето в Раді Безпеки ООН

Як подолати "право вето" в РБ ООН без зміни чинного Статуту ООН.

Чи потрібна згода всіх постійних членів для ухвалення рішення Радою Безпеки?

Рішення Ради Безпеки з усіх інших питань вважаються прийнятими, якщо за них подано голоси дев'яти членів Ради, включаючи голоси, які збігаються, всіх постійних членів Ради

З січня по серпень 1950 року Радянський Союз бойкотував засідання Ради Безпеки ООН на знак протесту проти того, що місце постійного члена Ради займали представники Китайської Республіки, а не Китайської Народної Республіки.

Протягом цього періоду рішення РБ ухвалювались без участі Радянського Союзу, і вони вважалися легітимними, зокрема і самим Радянським Союзом.

Найважливіше, що це включає Резолюцію РБ ООН № 84 (1950) від 7 липня 1950 року, яка дозволила введення військ під прапором ООН до Південної Кореї.

У 1950 році текст ч. 3 ст. 27 замість слова "дев'яти" містив слово "сім", але всі інші формулювання залишилися без змін.

У консультативному висновку від 21 червня 1971 року (Правові наслідки для держав тривалого перебування Південної Африки в Намібії (Південно-Західна Африка) всупереч Резолюції РБ ООН 276 (1970)) Міжнародний Суд ООН зазначив:

"... щоб запобігти ухваленню резолюції, яка вимагає одностайності постійних членів, постійний член повинен лише проголосувати проти."

Як ми бачимо, як практика застосування ч. 3 ст. 27 Статуту ООН, так і судовий прецедент сходяться в цьому питанні.

Nemo iudex in causa sua і обов'язкове утримання

ч. 3 ст. 27 Статуту ООН встановлює:

"... у випадках рішень за Главою VI та за пунктом 3 статті 52, сторона, що бере участь у спорі, повинна утриматися від голосування."

Хоча на практиці утримання з посиланням на цю норму досі було добровільним (див. John Chappell, Emma Svoboda Чи має Росія утримуватися від голосування в Раді Безпеки щодо кризи в Україні?), слово "повинна" чітко вказує на те, що утримання в таких випадках є обов'язковим і не залежить від розсуду члена Ради, який є стороною в спорі.

Див. також Enrico Milano Право вето Росії в Раді Безпеки: Чи існує обов'язок утриматися відповідно до ч. 3 ст. 27 Статуту ООН?

Обов'язкове утримання від голосування при розгляді спору Радою Безпеки базується на загальновизнаному правовому принципі nemo iudex in causa sua ("ніхто не може бути суддею у своєму власній справі"), див. Jan Wouters, Tom Ruys Реформа Ради Безпеки: Нове вето для нового століття?

І навіть повторні порушення положень цієї статті в минулому не можуть бути виправданням для її невиконання в належних випадках.

У яких випадках "спір" юридично існує

Як зазначалося вище, ч. 3 ст. 27 Статуту ООН встановлює:

"у випадках рішень за Главою VI та за пунктом 3 статті 52, сторона, що бере участь у спорі, повинна утриматися від голосування."

Таким чином, можливі два варіанти:

Спір відповідно до Глави VI. Він може бути розпочатий, як передбачено у ст. 35:

Будь-який член ООН може довести будь-який спір або ситуацію, зазначену в ст. 34, до уваги Ради Безпеки або Генеральної Асамблеї. Держава, яка не є членом ООН, може довести до уваги Ради Безпеки або Генеральної Асамблеї будь-який спір, якщо вона заздалегідь прийме зобов'язання мирного вирішення спору відповідно до цього Статуту.

Спір за п. 3 ст. 52:

Рада Безпеки повинна заохочувати мирне врегулювання місцевих спорів за допомогою регіональних угод або установ, або за ініціативою зацікавлених держав, або за рекомендацією Ради Безпеки.

Як практично виконати вимогу про обов'язкове утримання

Як виключити постійного члена з голосування, якщо є підстави для цього, але він сам не погоджується?

Це ніколи не було здійснено в історії ООН, і поширеною є думка, що це практично неможливо застосувати.

Ми вважаємо, що це можливо, використовуючи правило п. 2 ст. 27:

Рішення Ради Безпеки з процедурних питань ухвалюються позитивним голосом дев'яти членів.

На нашу думку, рішення про те, що сторона спору повинна утриматися від голосування, є процедурним рішенням. Відповідно, на таке рішення право вето, передбачене п. 3 ст. 27, не поширюється.

Таким чином, наявність спору та обов'язок утриматися від голосування можуть бути встановлені окремим процедурним рішенням Ради Безпеки, прийнятим відповідно до п. 2 ст. 27 Статуту ООН.

Після цього може бути проведене голосування щодо суті питання згідно з положеннями п. 3 ст. 27, при якому голос сторони спору не буде врахований.

Таким чином, ми матимемо працюючий механізм для подолання права вето постійних членів Ради Безпеки.

Це важливо насамперед для ухвалення рішень Ради Безпеки щодо застосування збройних сил під прапором ООН для придушення агресії Російської Федерації проти України.

Див. також:

Віктор Агєєв Два шляхи вигнати Росію з ООН: як позбавити агресора права вето у Раді безпеки, і не тільки, "Європейська правда", 2022-10-18